Відвідувач натискає кнопку, але здається, що нічого не відбувається. Можливо, запит ще надходить до сервера; можливо, його вже виконано; а можливо, з’єднання перервалося. Декоративний елемент, що обертається, не усуває цієї невизначеності. Очікування — частина інтерфейсу, і воно заслуговує на таку саму увагу до формулювань, як і кінцевий результат.
Називайте дію, а не лише затримку
Почніть із дії, яку обрала людина. «Готуємо порівняння» інформативніше за самотній індикатор обертання, адже пов’язує паузу із завданням. Розміщуйте пояснення поруч із вмістом, якого воно стосується. Решта сторінки не має перетворюватися на порожній екран без пояснень, коли оновлюється лише один невеликий розділ.
Не вигадуйте точності. Відсоток корисний лише тоді, коли система може виміряти реальний поступ. Зворотний відлік, який починається заново, або індикатор, що завмирає на дев’яноста дев’яти відсотках, створює обіцянку, якої інтерфейс не може дотримати. Якщо час до завершення невідомий, розкажіть, що відбувається, не вигадуючи строку.
Відокремлюйте отримання від завершення
Натискання кнопки, отримання запиту та завершення запитаної роботи — не одна й та сама подія. Визначте, що означає кожне повідомлення, перш ніж обирати для нього колір чи анімацію. Наприклад, прийняти файл на обробку не означає перевірити його; зберегти звернення не означає, що хтось уже на нього відповів.
Показуйте успіх лише тоді, коли є відповідне підтвердження. Якщо результат невідомий, збережіть цю відмінність замість заспокійливої зеленої галочки. Чіткі стани також полегшують подальшу розмову зі службою підтримки: відвідувач може описати, що саме повідомила сторінка, а не здогадуватися.
Зробіть оновлення доступним не лише візуально
Невелику зміну біля краю екрана легко не помітити. Пояснення W3C щодо повідомлень про стан охоплює оновлення про результати, очікування чи перебіг роботи, які не переміщують фокус користувача. Відповідні ролі або властивості дають допоміжним технологіям змогу передавати ці повідомлення, не змушуючи людину переходити до нового контексту.
Для області, яка отримує кілька пов’язаних оновлень, MDN описує aria-busy як спосіб позначити, що зміни ще не завершено. Коли оновлення закінчиться, поверніть значення false. Сам по собі цей атрибут не є візуальним індикатором завантаження, а його додавання не замінює перевірки того, як повідомлення насправді оголошується і який текст видно на екрані.
Залишайте безпечний наступний крок
Очікування не має ставати глухим кутом. За можливості зберігайте введені відвідувачем дані, пояснюйте помилку звичайною мовою та пропонуйте наступну дію, доречну для цієї операції. «Спробуйте ще раз» не завжди безпечно: якщо перший запит міг бути успішним, повторне надсилання може створити дублікат. З’ясуйте результат, перш ніж заохочувати повторення.
Якщо скасування підтримується, чітко поясніть його наслідки. Зупинити видиму анімацію — не те саме, що скасувати роботу на сервері. Можливість повернутися на сторінку може бути корисною, але вона не повинна непомітно зводити нанівець зусилля людини. Принципи корисних повідомлень про помилки у формах діють і тут: опишіть ситуацію та корисний наступний крок.
Перевіряйте складні проміжні стани, а не лише щасливе завершення
Перевірте швидку відповідь, повільну відповідь, збій і невизначений результат. Зверніть увагу, чи з’являється повідомлення вчасно, чи передбачено належну обробку повторних натискань і чи залишається клавіатурний фокус у доречному місці. Перевірте також відображення зі зменшеною анімацією: зміст має зберігатися без обертання чи пульсації.
Під час постійного супроводу сайту повертайтеся до цих станів, коли змінюється сервіс, на якому вони ґрунтуються. Мета не в тому, щоб кожне очікування розважало. Вона в тому, щоб дати відвідувачу чесну відповідь на три запитання: що відбувається, що відомо і що я можу зробити далі?